Н

Проблеми пов’язані з порушенням постави, а також деформаціями хребта в дітей середнього шкільного віку є найбільш поширеними чинниками розвитку патології опорно-рухового апарату в цьому віці.

Літературні джерела свідчать про широке розповсюдження функціональних порушень форм спини. Причиною яких є: екологічне забруднення навколишнього середовища, що викликає зниження імунітету, період швидкого росту дітей, особливо середнього шкільного віку, що пов’язано з неодночасним розвитком кістково-суглобного, зв’язкового апарату та м’язової системи дитини, обмеження рухової активності, перенапруження дитячого організму і в тому числі зайнятість та байдужість батьків.

Суттєве місце в профілактиці та корекції порушень постави посідає оптимальний руховий режим з використанням спеціальних фізичних вправ для виправлення дефектів постави в дітей середнього шкільного віку безпосередньо на уроках фізичної культури в основній медичній групі.

У зв’язку з цим, актуальними є розробка і впровадження науково обґрунтованих, корекційно-профілактичних програм з корекції донозологічних відхилень постави. Їх упровадження дозволить знизити рівень порушень постави в дітей середнього шкільного віку, покращати фізичний розвиток, зміцнити здоров’я та попередити порушення постави.

Метою даного дослідження була оптимізація підходу до корекції порушень постави на уроках з фізичної культури з урахуванням включення спеціальних фізичних вправ до підготовчої та заключної частини уроку з фізичної культури в основній медичній групі.

Обстежені 30 учнів віком 9-10 років загальноосвітньої школи №8. Серед них 17 дівчаток та 13 хлопчиків, які склали експериментальну та контрольну групу. До першої з них увійшли 8 дівчаток та 7 хлопчиків (середній вік складає 9,6±0,46), до другої – 9 дівчаток та 6 хлопчиків (середній вік складає 9,7±0,56 ) роки. Досліджувались: довжина тіла, маса тіла, ОГК у спокої, на вдиху та на видиху, екскурсія, розраховувався індекс маси тіла; вимірювалися фізіологічні вигини хребта та визначалась форма спини.

Під час педагогічного експерименту КГ та ЕГ займались за загальнодержавною програмою з фізичної культури, однак для ЕГ були опрацьовані комплекси спеціальних вправ, що враховували наявну форму спини, які були впроваджені до уроку фізичної культури та передбачали їх виконання на уроках фізичної культури тричі на тиждень у підготовчій та заключній частині уроку.

Методика корекції порушень постави застосовувалась за допомогою фізичних засобів з урахуванням виду постави:

· Для дітей з сутулою формою спини, розроблений комплекс вправ для зміцнення м’язового корсету, плечового поясу та вправи на розслаблення черевного пресу.

· Для дітей з кругло-увігнутою формою спини рекомендовано укріпити ослаблені та розтягнуті м’язи (розгиначі тулуба грудного відділу і міжлопатні м’язи, прямі і косі м’язи живота, сідничні м’язи, та м’язи стегна.

· Для дітей зі сколіозом І ступеня – розроблений комплекс вправ на зміцнення "м’язового корсета", вправи на вигинання хребетного стовпа в напрямку викривлення, витягування хребетного стовпа.

· Для дитини з плоско-увігнутою формою спини, вправи на зміцнення черевного пресу та укріплення ресорної функції хребта, нормалізувати порушення фізіологічних вигинів хребта.

Нашим завданням було опрацювати комплекси фізичних вправ, для різних видів порушень форм спини, які сприяли б корекції та профілактиці постави в ЕГ з включенням їх до підготовчої та заключної частини уроку. Вправи підбиралися з урахуванням теми уроку.

Нами розроблено дві експериментальні програми корекції форм спини на уроках фізичної культури за темами "Гімнастика. Баскетбол" та "Футбол".

Аналізуючи проведені експериментальні програми за темами "Гімнастика. Баскетбол" та "Футбол" в ЕГ, із застосуванням спеціальних вправ, для кожного виду порушення постави, показали позитивний вплив на поставу дітей, покращились самопочуття та настрій. Для перевірки ефективності корекції порушеної постави безпосередньо засобами фізичного виховання, ми прослідкували динаміку фізичного розвитку та змін форм спини.

Стан фізичного розвитку оцінювали шляхом зіставленням антропометричних показників (довжина тіла, маса тіла, окружність грудної клітки) з нормативними. Для порівняння антропометричних параметрів використовувалися таблиці стандартів з урахуванням віку і статі дітей 9-10 років Південного регіону.

Тож можна сказати, що в ЕГ та КГ за даними стандартів, показники фізичного розвитку становлять – середнього та нижче середнього рівня, без достовірних відмінностей пересічних даних. ( Р>0,05).

У КГ порушення постави склали в середньому – 53%, в експериментальній групі – 66%. Отримані у ході дослідження стану постави учнів, цифрові дані фізіологічних вигинів хребта систематизовані і представлені в табл. 2.

Таблиця 1

Результати антропометричних вимірювань КГ n=15 та ЕГ n=15

	КГ		ЕГ
стать	хлопчики	дівчатка	хлопчики	дівчатка
	M ± m	M ± m	M ± m	M ± m	Р між КГ і ЕГ
Довжина тіла	143,4±4,41	138,1±4,71	139,7±3,92	141,0±5,65	Р>0,05
Маса тіла	33,5±4,45	31,5±4,82	32,2±6,37	31,1±5,23	Р>0,05
ІМТ	15,6±1,59	16±1,70	16,0±2,90	15,3±2,19	Р>0,05
ОГК	70,0±2,34	66,5±4,0	69,4±5,02	67,7±1,91	Р>0,05
ОГК вдих	73,0±4,92	71,1±4,08	73,7±4,75	71,0±2,42	Р>0,05
ОГК вид	68,8±2,36	65,1±4,20	68,0±4,94	64,8±2,29	Р>0,05
Екскурсія	4,8±0,43	6,0±1,21	5,5±0,64	5,8±1,16	Р>0,05

Таблиця 2

Результати вимірювання вигинів хребта ЕГ та КГ

	КГ		ЕГ
стать	хлопчики	дівчатка	хлопчики	дівчатка
	M ± m	M ± m	M ± m	M ± m	Р між КГ та ЕГ
Шийний лордоз	2,5±0,52	2,3±0,36	2,5±0,45	2,5±0,50	Р>0,05
Грудний кіфоз	-4±0,66	-4,6±0,54	-5±0,44	-4,6±0,73	Р>0,05
Попер.лордоз	3,6±0,89	4,4±0,66	3,5±0,62	4,5±0,90	Р>0,05

Таблиця 3

Зміни антропометричних вимірювань хлопчиків 9-10 років (n=14)

Показники		Результати вимірювання		D%	Р	Між
	Групи	до експерименту	після експерименту			ЕГ	і КГ
		М ± m	М ± m			t	Р
Довжина тіла (см)	ЕГ	139,7 ± 3,92	141,0 ± 3,89	0,92	> 0,05	0,18	> 0,05
Довжина тіла (см)	КГ	143,4 ± 4,41	145,0 ± 3,95	1,10	> 0,05	0,18	> 0,05
Маса тіла (кг)	ЕГ	32,2 ± 6,37	33,6 ± 6,97	4,16	> 0,05	0,66	> 0,05
Маса тіла (кг)	КГ	33,5 ± 4,45	35,2 ± 4,41	4,82	> 0,05	0,66	> 0,05
Індекс маси тіла	ЕГ	16,0 ± 2,90	16,2 ± 3,11	1,23	>0,05	1,27	< 0,05
Індекс маси тіла	КГ	15,6 ± 1,59	16,0 ± 1,55	2,5	>0,05	1,27	< 0,05
ОГК	ЕГ	69,4 ± 5,02	70,0 ± 4,58	0,85	>0,05	0,29	> 0,05
ОГК	КГ	70,0± 2,34	70,4 ± 2,45	0,56	> 0,05	0,29	> 0,05
ОГК ( вдих)	ЕГ	68,0 ± 4,94	74,8 ± 5,09	9,09	< 0,05	7,21	<0,05
ОГК ( вдих)	КГ	73,0 ± 4,92	74,4 ± 2,70	1,88	> 0,05	7,21	<0,05
ОГК ( видих)	ЕГ	68,0 ± 4,94	67,5 ± 4,97	0,74	>0,05	0,46	>0,05
ОГК ( видих)	КГ	68,8 ± 2,36	69,0 ± 2,81	0,28	>0,05	0,46	>0,05
Екскурсія	ЕГ	5,5±0,64	7,2±0,95	23,6	<0,05	12,5	<0,05
Екскурсія	КГ	4,8±0,43	5,4±0,88	11,1	<0,05	12,5	<0,05

Таблиця 4

Зміни антропометричних вимірювань дівчаток 9-10 років (n=16)

Показники		Результати вимірювання		D%	Р	Між
	Групи	до експерименту	після експерименту			ЕГ	і КГ
	Групи	М ±m	М ± m			R	Р
Довжина тіла, см	ЕГ	141,0 ± 5,65	144,0 ± 3,89	2,08	> 0,05	0,73	> 0,05
Довжина тіла, см	КГ	138,1 ± 4,71	140,0 ± 4,55	1,35	> 0,05	0,73	> 0,05
Маса тіла, кг	ЕГ	31,8± 5,23	33,6 ± 5,47	5,35	> 0,05	0,81	> 0,05
Маса тіла, кг	КГ	31,5 ± 4,82	33,0 ± 4,91	4,54	> 0,05	0,81	> 0,05
Індекс маси тіла	ЕГ	15,3 ± 2,19	15,5 ± 2,32	1,29	>0,05	0,55	>0,05
Індекс маси тіла	КГ	16,0 ± 1,70	16,3 ± 1,81	1,84	>0,05	0,55	>0,05
ОГК	ЕГ	67,7 ± 5,02	68,5 ± 3,20	1,16	>0,05	0,87	> 0,05
ОГК	КГ	66,5± 4,00	66,7 ± 3,61	0,29	> 0,05	0,87	> 0,05
ОГК (вдих)	ЕГ	71,0 ± 2,42	73,0 ± 3,68	2,73	< 0,05	2,59	<0,05
ОГК (вдих)	КГ	71,1 ± 4,08	71,2 + 4,08	0,14	> 0,05	2,59	<0,05
ОГК (видих)	ЕГ	64,8 ± 2,29	65,6 ± 3,96	1,21	>0,05	0,91	> 0,05
ОГК (видих)	КГ	65,1 ± 4,20	65,3± 3,84	0,30	>0,05	0,91	> 0,05
Екскурсія, см	ЕГ	5,8±1,16	7,1±1,20	18,3	<0,05	13,9	<0,05
Екскурсія, см	КГ	6,0±1,21	5,75±1,05	4,34	>0,05	13,9	<0,05

Таблиця 5

Зміни величин фізіологічних вигинів хребта у хлопчиків 9-10 років, n=14

Вигини хребта (см)	Групи	Результати вимірювання		D	Р	Між ЕГ і КГ після експерименту
		до експерименту	після експерименту			Між ЕГ і КГ після експерименту
		М ± m	М ± m			R	Р
Шийний лордоз	ЕГ	2,5 ± 0,45	2,5 ± 0,45	0	>0,05	3,84	< 0,05
Шийний лордоз	КГ	2,5 ± 0,52	2,6 ± 0,58	3,84	<0,05	3,84	< 0,05
Грудний кіфоз	ЕГ	-5,0±0,44	-4,4±0,45	-13,1	<0,05	0,1	<0,05
Грудний кіфоз	КГ	-4,0±0,66	-4,6±0,58	13,0	<0,05	0,1	<0,05
Поперек. лордоз	ЕГ	3,5 ± 0,62	3,7 ± 0,59	5,40	>0,05	0,14	>0,05
Поперек. лордоз	КГ	3,6 ± 0,89	3,8 ± 1,04	5,26	> 0,05	0,14	>0,05

Таблиця 6

Зміни величин фізіологічних вигинів хребта в дівчаток 9-10 років, n=16

Вигини хребта (см)	Групи	Результати вимірювання		D%	Р	Між ЕГ і КГ після експерименту
		до експерименту	після експерименту			Між ЕГ і КГ після експерименту
		М ± m	М ± m			R	Р
Шийний лордоз	ЕГ	2,5 ± 0,50	2,5 ± 0,47	0	>0,05	8,0	> 0,05
Шийний лордоз	КГ	2,3 ± 0,36	2,5 ± 0,40	8,0	< 0,05	8,0	> 0,05
Грудний кіфоз	ЕГ	-4,6±0,73	-4,1±0,71	-12,1	<0,05	5,13	<0,05
Грудний кіфоз	КГ	-4,6±0,54	-4,3±0,40	-6,97	<0,05	5,13	<0,05
Поперек. лордоз	ЕГ	4,5 ± 0,90	4,1 ± 0,63	9,75	< 0,05	4,99	<0,05
Поперек. лордоз	КГ	4,4 ± 0,66	4,2 ± 0,51	4,76	> 0,05	4,99	<0,05

Таким чином, на підставі фізіологічних змін вигинів хребта у сагітальній та фронтальній площинах встановлено, що у КГ та ЕГ зміни порушення форм спини складають:

у КГ: - нормальна форма спини – у 40% дітей; сутула – у 40%; кругло-вігнута – 0%, плоска –7% дітей; сколіотична постава – у 14% дітей; плоскостопість – у 14 % дітей.

у ЕГ: - нормальна форма спини – у 46% дітей;сутула спина – у 40% кругло-увігнута – у 7%, плоска спина – у 7%, сколіотична постава – у 14% дітей; плоскостопість – у 14 % дітей.

Тобто, в ЕГ дітей з нормальною формою спини стало на 2 більше, а із сутулою формою спини – на 2 дитини менше. Також у дітей зі сколіозом покращилась постава. За словами викладача фізичної культури, діти стали рухливіші, також покращилися фізичні якості учнів. У КГ дітей з нормальною формою спини стало на 1 менше, а із сутулою формою спини зафіксовано на 1 дитину більше.

Висновок. Аналізуючи результати антропометричного та соматоскопічного обстеження встановлено, що діти середнього шкільного віку з порушеною поставою, мали середній рівень фізичного розвитку (ДТ – 146,6 см, МТ – 30,0 кг, ОГК – 68 см). Проте, діти з високим зростом та дефіцитом маси тіла мали порушення постави та сколіоз частіше в порівнянні з однолітками з нормальним фізичним розвитком. Визначивши глибину фізіологічних вигинів хребта в дітей обох груп, відмічаються незначні збільшення у величинах та за клінічними показниками спостерігається порушення постави та сколіоз, особливо в дітей з високим ростом та дефіцитом маси тіла. Ефективність розробленої програми на основі комплексу спеціальних та коригуючих фізичних вправ, упровадженої до загальнодержавного уроку фізичної культури в підготовчу та заключну частину уроку, підтверджується результатами педагогічного експерименту. Встановлено, що застосування спеціальних фізичних вправ відповідно до виду постави в експериментальній групі, порівняно з контрольною позитивно впливало переважно на дихальну систему, що характеризувалось збільшенням показників ОГК (при вдиху) та екскурсії, а також на форму спини.