Сучасне політичне та економічне становище в Україні, соціокультурні перспективи державотворення висувають до індивіда нові вимоги. Суспільство потребує відповідальної, активної особистості, зі сформованими громадянськими, моральними якостями, високим професіоналізмом, гуманістичним світоглядом.

На етапі ранньої юності відбувається інтенсивний розвиток ціннісно-смислової сфери особистості. У цьому контексті ціннісне самовизначення старшокласників виступає контрапунктом у розвитку їхньої особистості, справляючи величезний вплив на все подальше життя і, зокрема, на особливості особистісного та професійного самовизначення. У зв’язку з цим вивчення впливу емпатії на розвиток ціннісно-потребової сфери особистості є важливим завданням сучасної психолого-педагогічної науки [2].

Незважаючи на велику значущість, проблема особистісного (насамперед ціннісного) самовизначення привернула увагу психологів порівняно недавно. Прикметно, що в радянській психології інтерес до проблеми самовизначення, зокрема ціннісного, проявлявся слабко й епізодично. Досліджувалося, в основному, професійне самовизначення, існування інших аспектів лише декларувалося. Посилення інтересу до даної проблеми відзначається в останні роки.

До вікових аспектів особистісного і, зокрема, ціннісного самовизначення звертались К.О. Абульханова-Славська, В.В.Барцалкіна, М.Р.Гінзбург, З.С. Карпенко, І.С.Кон, І.С.Мар’єнко, В.А.Орлов, Р.Ф. Пасічняк, Л.В.Потапчук, В.Ф.Сафін, Д.І.Фельдштейн, І.Г. Шендрік та ін. З числа зарубіжних учених ціннісне самовизначення у контексті становлення ідентичності вивчали Е.Еріксон, Дж.Марша, Дж.Марсіа. Незважаючи на помітне пожвавлення у вивченні самовизначення, залишається малодослідженою така проблема, як зв’язок ціннісного самовизначення з емпатією. Недостатньо усталеними є і методологічні підходи до вирішення цієї проблеми. Практично відсутні корекційні методики, спрямовані на оптимізацію ціннісного самовизначення старшокласників [2].

Виходячи з актуальності та недостатньої розробленості проблеми, мета дослідження полягала у теоретичному обґрунтуванні й експериментальному підтвердженні впливу емпатії на розвиток ціннісно-потребової сфери у ранній юності. Передбачалося, що існує зв'язок між емпатією та ціннісно-потребовою сферою особистості. Високорозвинута емпатія зумовлює розвиток гуманістичних цінностей та готовності до професійного самовизначення на професії соціономічного типу.

Упродовж дослідницької роботи вирішувалися наступні завдання: вивчалися особливості розвитку ціннісно-потребової сфери особистостей раннього юнацького віку з різною професійною спрямованістю та її взаємозв’язок з емпатією.

Дослідження проводилось у три етапи. На першому етапі аналізувались результати наукових досліджень з питань особливостей розвитку ціннісно-потребової сфери та емпатії в ранньому юнацькому віці. На другому – проводилося експериментальне дослідження особливостей розвитку ціннісно-потребової сфери та емпатії старшокласників, а також знаходилися взаємозв’язки між ними. На третьому – визначалися кореляти емпатії в системі ціннісно-потребової сфери осіб, що мають різну професійну спрямованість.

Застосовувалися наступні методи та методики дослідження: тест на визначення рівня емпатії для підлітків і юнаків Л.П.Журавльової з метою діагностики рівня розвитку емпатії та різних форм її прояву; методика А. Мехрабіана та Н. Епштейна [3] – для визначення емпатійних тенденцій вибірки; методика діагностики соціально-психологічних установок особистості в мотиваційно-потребовій сфері О. Ф. Потьомкіної [5]; методика дослідження системи життєвих смислів В. Ю. Котлякова [1]; тест життєво-смислових орієнтацій Д. О. Леонтьєва [4].

Досліджувалися учні десятих і одинадцятих класів віком від 14 до 17 років, що навчаються у Житомирському ліцеї №2 з фізкультурним нахилом (45 осіб, з яких 25 хлопців і 20 дівчат) та у Житомирському державному обласному педагогічному ліцеї (45 чоловік, з яких 20 хлопців і 25 дівчат). Загалом дослідженням було охоплено 90 чоловік: 45 хлопців та 45 дівчат.

Надійність і вірогідність дослідження забезпечувалася використанням взаємодоповнюючих методів, адекватних його меті та завданням, репрезентативністю вибірки.

За результатами дослідження рівня розвитку емпатії у старшокласників вибірку було розбито на дві групи. Першу групу склали емпатійні респонденти, другу – малоемпатійні. До емпатійних було віднесено старшокласників з дуже високим, високим та середнім рівнями розвитку емпатії. До малоемпатійних – з низькою, дуже низькою емпатією та тих, що проявляли антиемпатію.

Кількісний аналіз результатів дослідження рівня розвитку емпатії старшокласників виявив відсутність значущих гендерних відмінностей у розвитку феномена. Загалом, виявлено досить незначну частку малоемпатійних хлопців-старшокласників (11,1 %) та дещо більшу – емпатійних (88,9 %). Переважна більшість хлопців 10-11 класів (74,0 %) мають середній рівень розвитку емпатії. Серед них взагалі відсутні особи з дуже низькою емпатією.

Більшість дівчат-старшокласниць (69,0 %) також проявили середній рівень розвитку емпатії. Не виявлено дівчат з дуже високою емпатією. Загалом, майже четверта частина старшокласниць (22,2 %) є малоемпатійними. Переважна більшість з них є емпатійними (77,8 %).

Таким чином, частка емпатійних хлоців та дівчат переважає над малоемпатійними. Проте з віком кількість малоемпатійних дівчат збільшується, а частки емпатійних та малоемпатійних хлопців практично не змінюються. У зв’язку з цим спостерігаємо негативну динаміку розвитку емпатійності в період ранньої юності (див. табл. 1).

Порівняння рівня розвитку емпатії школярів з різною професійною спрямованістю – учнів педагогічного ліцею та ліцею з фізкультурним нахилом – показало, що кількість емпатійних та малоемпатійних досліджуваних в обох навчальних закладах практично однакова. Загалом виявлено досить незначну частку малоемпатійних старшокласників та значно більшу частку емпатійних (див мал. 2.15).

Таблиця 1

Динаміка емпатійності у ранньому юнацькому віці
Група	10 клас						11 клас
	Хлопці		Дівчата		Загалом		Хлопці		Дівчата		Загалом
	n	%	n	%	n	%	n	%	n	%	n	%
емпатійні	22	88	16	80	38	84	18	90	19	76	37	82
малоемпатійні	3	12	4	20	7	16	2	10	6	24	8	18

Примітка: n – кількість респондентів.

Мал. 1. Порівняння кількості емпатійних та малоемпатійних учнів з різною професійною спрямованістю

На наступному етапі дослідницької роботи вивчався взаємозв’язок емпатії з особливостями ціннісно-смислової сфери особистості у ранньому юнацькому віці. Проаналізувавши результати дослідження соціально-психологічних установок старшокласників і знайшовши їх кореляційні зв’язки з відповідними показниками емпатії, виявили, що остання особливо не впливає на вибір їх спрямованості на процес чи результат. Проте існує пряма високодостовірна залежність між показниками емпатії та альтруїзму (r= 0,2711; p≤0,01) й обернена – між показниками емпатії та егоїзму (r= -0,3; p≤0,01).

Ці результати також були підтверджені знаходженням кореляційних зв’язків між показниками емпатії та мірою значущості для старшокласників життєвих смислів, визначених за методикою В.Ю. Котлякова. Слід зазначити, що за даною методикою дослідження ціннісно-потребової сфери особистості слідує, що чим нижчі показники (менші ранги) певного життєвого смислу, тим більш значущим він є для респондента. Аналіз результатів дослідження системи життєвих смислів старшокласників і знаходження кореляційних зв’язків їх рангів з відповідними показниками емпатії, виявив існування оберненої залежності між показниками емпатії та мірою значущості альтруїзму (r=-0,376; p≤0,01), емпатії та когнітивними життєвими смислами (r=-0,215; p≤0,05). Пряма залежність спостерігається між показниками емпатії та рангами ціннісної самореалізації (r= 0,231; p≤0,05).

Проаналізувавши результати діагностики життєво-смислових орієнтацій Д. О. Леонтьєва і знайшовши їх кореляційні зв’язки з відповідними показниками емпатії, виявили, що за всіма шкалами малоемпатійні досліджувані мають значно нижчі показники, порівняно з емпатійними. Проте існують і деякі особливості. Для емпатійних досліджуваних найбільше значення має процес, тобто найбільш значущим для них є сьогодення. Для малоемпатійних більш значущим є результат, тобто минуле. Існує пряма залежність між емпатією та спрямованістю на результат (r= 0,211; p≤0,05).

На наступному етапі дослідження було доведено, що ціннісно-смислова сфера особистості впливає на професійну спрямованість респондентів. Дослідивши соціально-психологічні установки майбутніх педагогів та спортсменів і знайшовши їх кореляційні зв’язки з відповідними показниками емпатії, виявили, що існує пряма залежність між показниками емпатії та альтруїзму й обернена залежність між показниками емпатії та егоїзму в учнів як ліцею з фізкультурним нахилом, так і педагогічного ліцею. Проте, показники інтегральної емпатії учнів педагогічного ліцею вищі, порівняно з показниками ліцеїстів з фізкультурним нахилом, а показники егоїзму – нижчі (див. мал. 2).

Проаналізувавши результати дослідження системи життєвих смислів виявили, що в учнів педагогічного ліцею переважають альтруїстичні та екзистенціальні життєві смисли. У зв’язку з цим можемо констатувати, що учні педагогічного ліцею ставлять інтереси іншої людини або її загальне благо вище особистих інтересів і вважають, що особистість самостійно повинна усвідомлювати власні цінності шляхом повного проживання.

В учнів ліцею з фізкультурним нахилом переважають екзистенціальні, статусні та комунікативні життєві смисли. У зв’язку з цим можемо констатувати, що для учнів ліцею з фізкультурним нахилом важливою є цінність особистісного самовизначення. Проте в цьому процесі головними для них є егоцентричні інтереси, досягнення певного соціального статусу (див. мал. 3), тощо.

Дослідження життєво-смислових орієнтацій старшокласників виявило, що учні обох ліцеїв однаковою мірою спрямовані на процес. Також, незалежно від професійної спрямованості, старшокласники вірять в особисту здатність здійснювати контроль за своїм життям і менше вірять у долю. Вони бажають самостійно керувати своїм життям і прагнуть бути суб’єктами власної життєдіяльності (див. мал. 4).

Отже, у ранньому юнацькому віці ціннісно-потребова сфера відіграє значну роль у якісних трансформаціях самосвідомості особистості в процесі особистісного самовизначення та пошуку сенсу життя. Одним із вагомих чинників розвитку феноменальності та структури ціннісно-потребової сфери особистості є її емпатійність.

Висновки. 1. Характерною рисою ранньої юності є формування життєвих цілей та планів. Цей вік є сензитивним для становлення ціннісних орієнтації як стійкого елементу життєвої перспективи.

2. Упродовж раннього юнацького віку ціннісно-смислова сфера розвивається більш інтенсивно та набуває зрілості. Існують гендерні та вікові особливості розвитку емпатії та її впливу на становлення ціннісно-потребової сфери особистості старшокласника. Підвищення рівня розвитку емпатії зумовлює збільшення значущості альтруїзму і когнітивних життєвих смислів, розвиток гуманістичних потреб, цінностей та зменшення значення егоїзму у житті особистості.

3. Рівень розвитку емпатії впливає на професійне самовизначення особистості. Школярі з високорозвинутою емпатією схильні обирати професії соціономічного типу. Майбутні педагоги більш альтруїстичні та менш егоїстичні порівняно з майбутніми спортсменами. В учнів педагогічного ліцею переважають альтруїстичні, екзистенціальні та когнітивні життєві смисли. В учнів ліцею з фізкультурним нахилом переважають екзистенціальні, статусні, комунікативні та сімейні життєві смисли. Переважна більшість старшокласників не залежно від професійної спрямованості прагнуть бути суб’єктами власної життєдіяльності.

Подано до редакції 16.03.09

РЕЗЮМЕ

У статті досліджується ціннісно-потребова сфера старшокласників з різною професійною спрямованістю. Знайдено особистісні кореляти емпатії в системі ціннісно-потребової сфери.

Ключові слова: емпатія, ціннісно-потребова сфера, ранній юнацький вік.

Л.П. Журавльова, Т.А. Матюшенко

ВЛИЯНИЕ ЭМПАТИИ НА РАЗВИТИЕ ЦЕННОСТНО-СМЫСЛОВОЙ СФЕРЫ СТАРШЕКЛАССНИКОВ С РАЗНОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ НАПРАВЛЕННОСТЬЮ

РЕЗЮМЕ

В статье исследуется ценностно-потребностная сфера старшеклассников с разной профессиональной направленностью. Найдено личностные корреляты эмпатии в системе ценностно-потребностной сферы.

Ключевые слова: эмпатия, ценностная сфера, ранний юношеский возраст.

L. P. Zhuravlyova, T. A. Matyushenko

THE IMPACT OF EMPATHY ON DEVELOPMENT OF VALUE AND SENSE SPHERE OF SENIOR PUPILS WITH DIFFERENT PROFESSIONAL ORIENTATION

SUMMARY

The article analyzes values and demands of students with different professional orientation; presents ascertained personal empathy correlates in the system of values and demands.

Keywords: empathy, value sphere, early adolescence age.

_______________

_______