Особливості виникнення та прояву психологічних бар’єрів значною мірою пов’язані з індивідуально-психологічними особливостями особистості. Дослідження характеру цих зв’язків має теоретичне і практичне значення. Тому що висвітлюються закономірності взаємного впливу психічних явищ, зокрема, психологічних бар’єрів та рис особистості, що, у свою чергу, поглиблює знання про природу психологічних бар’єрів. В практичному плані дослідження даної проблеми дозволить визначити шляхи вдосконалення особистості в напряму приборкання небажаних психологічних бар’єрів та профілактики їх виникнення. У цьому й полягає актуальність нашого дослідження.

У сучасній психології досліджувалися різні аспекти проблеми особистісної основи виникнення психологічних бар’єрів у діяльності особистості. Зокрема висвітлювалися такі питання, як неврівноважені стани та суб’єктивні причини, що їх зумовлюють (О.О. Прохоров [14]); психологічні умови формування емоційної стійкості (О.Я. Чебикін [16], Л.В. Куліков [5]); аналіз подолання критичних ситуацій (Ф.Є.Василюк [1]); психологічні проблеми готовності до діяльності (М.І. Дьяченко, Л.О. Кандибович [2]); психологічні бар'єри й готовність до нововведень Л.О. Коростильова [4]); бар'єри спілкування, конфлікти, стрес (О.П. Саннікова [15], Я.О.Луп'ян [7]) та ін. Разом з тим, питання про особистісну основу виникнення психологічних бар'єрів людини розкрито в психологічних дослідження фрагментарно, тому актуальність даної проблеми і її недостатня вивченість зумовили тему нашого дослідження.

Мета дослідження: вияснити вплив індивідуально-психологічних особливостей особистості на виразність її психологічних бар’єрів у різних видах діяльності.

Завдання дослідження: 1) на теоретичному рівні дослідити питання про особистісну основу прояву психологічних бар’єрів у діяльності особистості; 2) експериментально визначити зв’язок індивідуально-психологічних особливостей і виразності психологічних бар’єрів особистості.

Методи дослідження були спрямовані на визначення виразності психологічних бар'єрів особистості (тест-опитувальник для оцінки ступеня виразності психологічних бар'єрів у професійному самовизначенні особистості [8]) та визначення рівня розвитку таких індивідуально-психологічних особливостей як логічність мислення (методика "Виявлення загальних понять" [12].), ступінь усвідомлення власного покликання (тест смисложиттєві орієнтації [6]), типологічні особливості індивіда (тест для оцінки властивостей нервової системи [13]), риси особистості (фрайбурзький особистісний опитувальник; автори методики: І.Фаренберг, X.Зелг, Р.Гампел), професійні інтереси (методика виявлення й оцінки загальних інтересів особистості учнів [11]). Випробовуваними виступили старшокласники, студенти, працівники сфери соціономічних професій. Загальна кількість випробуваних склала 260 чоловік.

Згідно з першим завданням було проаналізовано спеціальну літературу (Я.О.Луп’ян, А.В. Петровський, М.А. Подимов, О.П.Саннікова, О.Я. Чебикін, О.О. Чернікова, R.C.Atkinson, E.R.Hilgard, G.W.Kisker та ін.), що засвідчило неоднозначне розуміння природи психологічних бар'єрів. У дослідженнях різних авторів зустрічаються наступні варіанти трактування понятійної сутності психологічного бар'єра: відбиття критичних ситуацій, свідчать про порушення значеннєвої відповідності свідомості й буття (М.А.Подимов, 1998); психічний стан, що виявляється в неадекватній пасивності суб'єкта (А.В.Петровський, 1985); мотив, що перешкоджає виконанню певної діяльності (К.К. Платонов, 1984); інтенсивні емоційні переживання, частіше негативного плану (М.І.Конюхов, 1996); системостворююча психологічна категорія, що є необхідною умовою саморозвитку особистості (Р.Х.Шакуров, 2001) й т.д.

Узагальнення спеціальної літератури та результати власних досліджень [9, 10] дозволили визначити "психологічний бар'єр" як психологічний бар'єр особистості як психічний стан, що перешкоджає виконанню діяльності або дії. Ці бар’єри формуються внаслідок появи несприятливого для даної діяльності передбачення успіху. Передбачення виникає як результат оцінювання суб'єктом імовірності успіху майбутньої дії. У формуванні передбачення беруть участь регулятори поведінки людини. Це мотив дії, раціональна й емоційна оцінки ймовірності успіху дії й функціональний стан вольових можливостей індивіда в ситуації досягнення мети. Сприятливе передбачення майбутньої дії веде до його виконання; несприятливе – викликає переживання психологічного бар'єра. Структура психологічного бар'єра: 1) переживання, пов’язані з мотивацією до досягнення цілі; 2) переживання, пов’язані з раціональною та ірраціональною оцінкою умов та наслідків досягнення цілі; 3) емоційні реакції на ситуацію досягнення цілі; 4) функціональний стан вольових можливостей у ситуації досягнення цілі.

Досліджуючи регуляцію психічних станів Л.В. Куліков [5] зазначав, що вона здійснюється на трьох рівнях: організмічному, індивідному й особистісному. Особистісна регуляція здійснюється в різних планах. Ціннісні орієнтації, самосвідомість, самооцінка, де домінують потреби й мотиви, установки, актуалізовані цілі, наміри – кожний із цих факторів впливає на виникнення й динаміку станів. Взаємозв'язки між особистістю й психічними станами носять характер взаємовпливу. Далі Л.В.Куліков стверджує, що центральною ланкою взаємозв'язків особистісних властивостей із психічними станами є самоставлення, оскільки воно визначає параметри домінуючого настрою. Велике значення має також активне ставлення до життєвої ситуації, готовність особистості до подолання перешкод, задоволеність самореалізацією. Сприятливі стани характеризуються зростанням рівнів активації й тонусу, зниженням напруги, перевагою позитивних емоцій. Виникненню сприятливих станів сприяє гармонічний настрій з переживанням задоволеності життєвою ситуацією, упевненістю (низькою тривогою), позитивним почуттєвим тоном, стійким рівнем настрою (підвищеним). І навпаки, несприятливим станам властиві знижені рівні активації й тонусу, підвищене напруга, перевага негативних емоцій. Їх виникненню сприяє дисгармонійний настрій, що характеризується переживанням незадоволеності життєвою ситуацією, підвищеною тривогою, негативним почуттєвим тоном, мінливістю рівня настрою [5].

Враховуючи структуру психологічного бар’єра та регулятори поведінки, що приймають участь у створенні психологічного бар'єра, зазначимо, що для динаміки виникнення та прояву психологічних бар'єрів має значення спрямованість особистості і пов’язана з цим сила мотиву до відповідної діяльності. Також має значення інтелектуальний рівень розвитку суб’єкта діяльності, його емоційні риси особистості та вольові якості. Можна означити приблизний перелік психологічних властивостей які складають особистісну основу виникнення психологічного бар’єра: не сформоване, не усвідомлене покликання, низький ступінь розвитку понятійних структур, замкнутість, емоційна нестійкість, боязкість, прямолінійність, тривожність, консерватизм, конформізм, напруженість, занижена самооцінка, сором'язливість, низька креативність, безініціативність, не цілеспрямованість, нерішучість, слабка нервова система, інертна нервова система, неврівноважена нервова система та ін.

Узагальнюючи даний перелік, можна вказати на наступні групи психічних якостей, які розглядаються як недоліки особистості: мотиваційні: невизначеність щодо близьких та далеких життєвих цілей; інтелектуальні: низький рівень інтелектуального розвитку чи брак життєвого досвіду; емоційні: емоційна незрілість, брак культури емоцій; вольові: низький рівень вольових можливостей.

Таким чином теоретичний аналіз дозволив визначити показники для емпіричного з’ясування зв’язку індивідуально-психологічних особливостей і виразності психологічних бар’єрів особистості.

З метою виявлення впливу рис особистості на рівень виразності психологічних бар’єрів був використаний метод лінійної кореляції Пірсона. Виявлявся характер зв’язку між рівнем виразності психологічних бар’єрів випробуваних і рівнем розвитку таких їх індивідуально-психологічних особливостей як професійні інтереси, логічність мислення, смисложиттєві орієнтації, маскулинність-фемінінність, емоційна лабільність, спонтанна агресивність, реактивна агресивність, екстра – інтроверсія, дратівливість, урівноваженість, депресивність, товариськість, невротичність, сором'язливість, відкритість, сила нервової системи, урівноваженість нервової системи, рухливість нервової системи.

Ці показники відбивають комплексну характеристику особистості, тобто вказують на розвиток її спрямованості (професійні інтереси), ступінь усвідомлення свого покликання (смисложиттєві орієнтації), рівень розвитку інтелекту (логічність мислення), типологічні особливості (сила, урівноваженість, рухливість нервової системи) та риси особистості (маскулинність-фемінінність, емоційна лабільність, спонтанна агресивність, реактивна агресивність, екстра – інтроверсія, дратівливість, урівноваженість, депресивність, товариськість, невротичність, сором'язливість, відкритість).

Випробовуваними виступали особи віком від 14 до 50 років. Загальна їх кількість – 260 чоловік. Результати підрахування коефіцієнту кореляції подано в таблиці. Як показали результати кореляційного аналізу зворотній зв'язок виявлено між виразністю психологічних бар'єрів та наступними властивостями випробуваних: "смисложиттєві орієнтації" (r = -0,06; при Р < 0,01); сила нервової системи (r = -0,3; при Р < 0,01); урівноваженість нервової системи (r = -0,164; при Р < 0,01); рухливість нервової системи (r = -0,31; при Р < 0,01); товариськість (r = -0,36; при Р < 0,01); урівноваженість (r = -0,24; при Р < 0,01); реактивна агресивність (r = -0,211; при Р < 0,01); екстравертованість (r = -0,218; при Р < 0,01); маскулинність (r = -0,28; при Р < 0,01); професійні інтереси (r = -0,17; при Р < 0,01).

Таблиця

Значимі кореляційні зв’язки між рівнем виразності психологічних бар’єрів та

індивідуально-психологічними особливостями особистості

Показники властивостей з якими співвідноситься рівень виразності психологічних бар’єрів	Рівень виразності психологічних бар’єрів
Логічність мислення	0,06
Смисложиттєві орієнтації	-0,2**
Сила нервової системи	-0,305**
Урівноваженість нервової системи	-0,164**
Рухливість нервової системи	-0,31**
Невротичність	0,32**
Спонтанна агресивність	-0,01
Депресивність	0,303**
Дратівливість	0,14*
Товариськість	-0,36**
Урівноваженість	-0,24**
Реактивна агресивність	-0,211**
Сором'язливість	0,46**
Відкритість	0,09
Екстра – інтроверсія	-0,218**
Емоційна лабільність	0,308**
Маскулиність – фемінінність	-0,28**
Професійні інтереси	-0,17**

Примітка: n = 260; позначка ** свідчить про коефіцієнт кореляції на рівні p < 0,01; позначка * – коефіцієнт кореляції на рівні p < 0,05.

Тобто високий рівень розвитку зазначених властивостей позитивно впливає на стійкість особистості до виникнення психологічних бар’єрів у складних життєвих ситуаціях. Якщо людина усвідомила своє покликання, має стійкі професійні інтереси, сильну, урівноважену, рухливу нервову систему, виявляє товаристськість, вміє за себе постояти, екстравертована, мужня, то вона не є схильною до переживання психологічних бар’єрів у стресових ситуаціях. А бар’єри, що виникають така людина вміє долати. Як бачимо з таблиці, серед розглянутих вище властивостей, найбільше впливає на стійкість до виникнення небажаних психологічних бар’єрів товариськість (r = - 0,36), далі йдуть рухливість нервової системи (r = 0,31), сила нервової системи (r = 0,305), маскулиність (r = 0,28), урівноваженість (r = 0,24), екстравертованість (r = 0,218), реактивна агресивність (r = 0,211), "смисложиттєві орієнтації" (r = 0,2), та професійні інтереси (r = 0,17).

Прямий зв'язок виявлено між виразністю психологічних бар'єрів та наступними властивостями випробовуваних: невротичність (r = 0,32; при Р < 0,01); депресивність (r = 0,303; при Р < 0,01); дратівливість (r = 0,14; при Р < 0,05); сором'язливість (r = 0,46; при Р < 0,01); інтроверсія (r = 0,218; при Р < 0,01); емоційна лабільність (r = 0,308; при Р < 0,01); фемінінність (r = 0,28; при Р < 0,01). Високий рівень розвитку зазначених властивостей виступає як умова виникнення психологічних бар’єрів у діяльності особистості. Якщо людині притаманно невротичність, депресивність, дратівливість, сором'язливість, інтроверсія, емоційна лабільність, надмірна фемінінність то вона є схильною до переживання психологічних бар’єрів в стресових ситуаціях. Серед розглянутих вище властивостей (див. таблицю) найбільше на схильність до виникнення небажаних психологічних бар’єрів впливає сором'язливість (r = 0,46), далі йдуть невротичність (r = 0,32), емоційна лабільність (r = 0,308), депресивність (r = 0,303), фемінінність (r = 0,28), інтроверсія (r = 0,218), дратівливість (r = 0,14).

Зв'язок між виразністю психологічних бар'єрів і рівнем інтелектуального розвитку особистості, узагальненим показником, яким у нашому дослідженні виступає логічність мислення, не виявлено (r = 0,06). Також не виявлено зв’язку з показником "відкритість" (r = 0,09).

У цілому зазначимо, що особистісну основу для виникнення психологічних бар’єрів, у першу чергу, складають такі властивості особистості як сором'язливість, товариськість, невротичність, рухливість нервової системи, емоційна лабільність, сила нервової системи, репресивність. Причому протидіють виникненню психологічних бар’єрів такі: товариськість, рухливість та сила нервової системи особистості. Водночас сприяють виникненню бар’єрів: сором'язливість, невротичність, емоційна лабільність, депресивність. Значно менше впливають на динаміку прояву психологічних бар’єрів такі властивості особистості як маскулинність– фемінінність, урівноваженість, екстра – інтроверсія, реактивна агресивність, смисложиттєві орієнтації, професійні інтереси, урівноваженість нервової системи, дратівливість. У даному випадку достатній рівень розвитку зазначених властивостей протидіє виникненню психологічних бар’єрів. Виключення складають такі властивості як дратівливість, інтровертованість та надмірна фемінінність, особливо для чоловіків.

Щодо впливу на динаміку психологічних бар’єрів рівня розвитку логічного мислення зазначимо, що раціональна оцінка стресової ситуації хоча й сприяє збереженню стійкості особистості, проте емоційно-вольові і мотиваційні чинники в такому випадку часто мають перевагу. Тому інтелектуально розвинена людина за наявності вад характеру часто не взмозі протистояти виникненню небажаних психологічних бар’єрів у складних життєвих ситуаціях.

Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки.

1. Психологічний бар'єр особистості – це психічний стан, що перешкоджає виконанню діяльності або дії. Бар’єри формуються внаслідок появи несприятливого для даної діяльності передбачення успіху. Передбачення виникає як результат оцінювання суб'єктом імовірності успіху майбутньої дії.

2. Структура психологічного бар'єра: 1) переживання, пов’язані з мотивацією до досягнення цілі; 2) переживання, пов’язані з раціональною та ірраціональною оцінкою умов та наслідків досягнення цілі; 3) емоційні реакції на ситуацію досягнення цілі; 4) функціональний стан вольових можливостей у ситуації досягнення цілі.

3. Особистісну основу психологічного бар’єру складають індивідуально-психологічні та типологічні особливості особистості які впливають на динаміку їх виникнення та прояв. Серед них виділяються показники спрямованості особистості, ступінь усвідомлення свого покликання, рівень розвитку інтелекту, індивідуально-типологічні особливості та риси характеру особистості.

4. Висока бар’єростійкість особистості вказує на її спроможність протистояти виникненню небажаних психологічних бар’єрів у тій чи іншій діяльності.

5. Найбільше сприяє стійкості особистості до виникнення небажаних психологічних бар’єрів високий рівень розвитку таких індивідуально-психологічних та типологічних особливостей особистості як товариськість, рухливість та сила нервової системи. Дещо менший вплив мають – риси маскулинності, урівноваженість, екстравертованість, реактивна агресивність, усвідомлення власного покликання, та професійні інтереси.

6. Психологічні бар’єри часто проявляються в осіб яким притаманна сором'язливість, невротичність, емоційна лабільність, депресивність.

7. Важливим напрямом підвищення бар’єростійкості є вдосконалення самоставлення особистості, оскільки воно визначає параметри домінуючого настрою. Позитивні настрої особистості характеризуються зростанням рівнів активації й тонусу, зниженням напруги, перевагою позитивних емоцій. Виникненню позитивних настроїв сприяє гармонійний настрій з переживанням задоволеності життєвою ситуацією, упевненістю, позитивним почуттєвим тоном, стійким рівнем настрою. Велике значення має також активне ставлення до життєвої ситуації, готовність особистості до подолання перешкод, задоволеність самореалізацією.

Подальші розвідки з даної наукової проблеми пов’язані з розробкою шляхів підвищення бар'єростійкості особистості за рахунок удосконалення її властивостей.

1. Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций / Ф.Е. Василюк / [Предисл. В.П. Зинченко]. – М.: Изд-во МГУ, 1984.

2. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск: Изд-во Белорус, ун-та, 1976.

3. Загуменных Н. А. Психологические барьеры в процессе формирования индивидуального стиля деятельности учителя : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Загуменных Нина Александровна. – Курск, 2005.

4. Коростылева Л. А. Психологические барьеры и готовность к нововведениям : учеб. пособие / Л. А. Коростылева, О. С. Советова; Центр. ин-т повышения квалификации руководящих работников и специалистов проф. образования. – СПб. : ЦИПКПО, 1995.

5. Куликов Л. В. Личностный фактор в преодолении стресса / Л. В. Куликов // Актуальные проблемы психологической теории и практики (Экспериментальная и прикладная психология; Вып. 14) / [Под ред. А. А. Крылова]. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 1995.

6. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО) / Д.А. Леонтьев. – М.: Смысл. 2006.

7. Лупьян Я.А. Барьеры общения, конфликты, стресс... / Я.А. Лупьян. – Мн.: Выш. Шк.., 1986.

8. Массанов А.В. Діагностика психологічних бар’єрів у професійному самовизначенні особистості / А.В. Массанов // Збірник наукових праць "Актуальні проблеми практичної психології". – Херсон, ПП Вишемирський В.С., 2006.

9. Массанов А.В. Психологічні бар'єри в професійному самовизначенні молоді / А.В. Массанов // Наука і освіта. – 2008. – № 7.

10. Массанов А.В. Що таке психологічні бар'єри особистості? / А.В. Массанов // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол. : С.Д. Максименко, М.М. Слюсаревський та ін. – К.: Міленіум, 2007. – Вип. 16 (19).

11. Методика виявлення й оцінки загальних інтересів особистості учнів (ОДАНІ-2): Метод. рек. / Б.О. Федоришин / АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. — К.: ТОВ "Міжнар. фін. агенція", 1998.

12. Методики психодиагностики в спорте / В. Л. Марищук, Ю. М. Блудов, В. А. Плахтиенко, Л. К. Серова. – М. : Просвещение, 1984.

13. Павлютенков Е.М. Кем быть? / Е.М. Павлютенков. – Киев: Изд-во ЦК ЛКСМУ "Молодь", 1988.

14. Прохоров А.О. Неравновесные (неустойчивые) психические состояния / А.О. Прохоров // Психологический журнал, – 1994, – Том 20, – № 2.

15. Санникова О.П. О трудностях в общении / О. П. Санникова // Социально-психологические проблемы ускорения социального развития общества в условиях перестройки. Тезисы докладов и сообщений. - М., 1989.

16. Чебыкин А.Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности / А.Я. Чебыкин – Одесса, 1992.